Володимир Каплієнко, заступник голови депутатської групи «Реформи заради майбутнього», народний депутат України: «Я всі свої рішення, які приймаю в парламенті, приймаю виключно через ідеологічне переконання»

Попереду в депутатів земельна реформа, нове виборче законодавство, Державний бюджет та інші урядові ініціативи. Наскільки ці ініціативи можна назвати реформами?


Юлія ДИЛОВА: Завершився перший тиждень роботи 9-ої сесії Верховної Ради України 6-го скликання. Парламент включився до роботи без розкачки. У перший же день було повторно ухвалено закон про пенсійну реформу, а сьогодні народні обранці не побоялися взятись за дуже непопулярний законопроект, який серед іншого дозволяє уряд без згоди парламенту змінювати розміри соціальної допомоги та пільг. Проти цього законопроекту активно протестувала опозиція, але він був ухвалений і взятий за основу. Очевидно, що це буде далеко не перший на цій сесії такий складний і суперечливий документ. Адже попереду в депутатів земельна реформа, нове виборче законодавство, Державний бюджет та інші урядові ініціативи. Наскільки ці ініціативи можна назвати реформами? Чи буде парламент активним співавтором цих законопроектів чи мовчазним виконавцем волі президента та Кабміну України? Як будуть впливати на роботу Верховної Ради майбутні парламентські вибори. Про це говоримо з нашим гостем.
Наш гість: заступник голови депутатської групи «Реформи заради майбутнього», народний депутат України Володимир Каплієнко.
Як Ви оцінюєте порядок роботи парламенту після канікул? Який старт?
Володимир КАПЛІЄНКО: Як на мене, то старт доволі потужний. З понеділка почалися доволі серйозні дебати щодо тижня, щодо законопроектів, які треба виносити, які треба приймати негайно, які є більш важливими тощо. Ніхто не спить. Сьогодні тривала дуже чітка та жорстка дискусія по низці законопроектів. Я сподіваюся, що якщо ми будемо зберігати такий темп, то до кінця року ми виконаємо великий обсяг робіт.

Юлія ДИЛОВА: Дискусія, можливо, і тривала, але все було як і на минулій сесії – перемогла більшість.
Володимир КАПЛІЄНКО: Дивлячись, по яким законопроектам. Якщо розібрати законопроекти, то не по всім. Якщо Ви говорите чи наголошуєте на тих законопроектах, на яких Ви зробили акцент – пенсійна реформа, сьогоднішній закон.

Юлія ДИЛОВА: Якщо Ви згадаєте законопроект за цей тиждень, де б опозиція наполягла на своєму і щось було не ухвалено чи було ухвалено за іншою думкою, ніж більшості, то розкажіть.
Володимир КАПЛІЄНКО: Я – не опозиція чи коаліція, а більшість-меншість. На превеликий жаль, зараз в парламенті є цілий прошарок народних депутатів, які, як на мене, не приймають участь в законотворенні, а займаються іншими речами та використовують трибуну Верховної Ради. Це зовсім інше. Без нас, політичних партій, бо це стосується як меншості, так і більшості, по великому рахунку. Щодо законопроектів, які не були прийняті, то найбільш яскравий приклад - це законопроект №8723 щодо приватизації державного майна. У відповідності до цього законопроекту 675 об’єктів, зокрема і об’єкти космічної галузі, авіабудування, навіть Дніпропетровський метрополітен повинні були «піти під ніж». Через активну позицію, зокрема і нашої депутатської групи, і поки що єдиної фракції, яка виступила по цьому питанню прямо на відкритті сесії, цей законопроект поспішно було відкликано навіть з порядку денного, хоча він стояв в перший же день. Ми зробили слушну заяву, потім – захистили свою позицію і довели той факт, що такі речі приймати не можна. Особливо виходячи з того, що президент три місяці тому був на головному підприємстві Антонова і кожному з цих людей пообіцяв, що вони будуть отримувати більшу зарплату, більш серйозні соціальні гарантії від держави, як представники відповідальної галузі.

Юлія ДИЛОВА: Ваша депутатська група настільки впливова, що лише виступ з трибуни, і законопроект відразу відкликається?
Володимир КАПЛІЄНКО: Я хочу Вам нагадати, що минулої сесії серед таких ще була низка. Наприклад, закон «Про державні закупівлі», який в принципі, був дуже серйозно відкоригований виключно за рахунок нашої позиції. Я не знаю, чому депутати «проспали» це питання, але ми зайняли тоді позицію, коли критикували цей законопроект скрізь, де могли. І наприкінці, все таки, він був суттєво відкоригований. Він був повернутий до парламенту з пропозиціями чи з вето президента. Були внесені відповідні зміни, і ми добилися свого. Я не знаю, чи впливові ми, чи ні. Можливо, ми просто демонструємо своє ставлення до законотворчої діяльності, як до розумної діяльності. Не можна догоджати комусь. Не можна робити так, щоб досягати своїх політичних цілей за рахунок цілої когорти людей.

Юлія ДИЛОВА: Наскільки взагалі цей парламент активний в законотворчій діяльності? Коли надходять законопроекти від президента та уряду, наскільки парламентарії можуть бути активними?
Володимир КАПЛІЄНКО: Можуть, безумовно. І кожен депутат достойний поваги. Великої поваги і шани, але треба, щоб він хотів розкрити свій розум, щоб кожен депутат хотів докласти своїх зусиль, а не просто займати позицію, що нехай розглядається там якийсь законопроект, а в мене є інша мета: я повинен сьогодні зробити заяву з трибуни щодо політичних питань. Не можна так. Активність депутатів 6-го скликання доволі висока. Якщо Ви візьмете статистику, то кількість запропонованих та розглянутих законопроектів, «коефіцієнт корисної дії», все ж таки, вищий ніж в 5-му чи в 4-му скликанні. Але якщо говорити про якість законопроектів та деякі серйозні помилки, які робляться, наприклад, при прийнятті Податкового кодексу, закону про пенсійну реформу чи в подальшому голосуванні по земельній реформі, чи сьогоднішньому голосуванню по законопроекту щодо ліквідації пільг пільговикам для 16-ти категорій громадян, то я думаю, треба тут бути дуже обережним. Не можна йти в фарватері політичної необхідності. Треба йти в фарватері розумового ставлення до цих питань та захисту інтересів громадян.

Юлія ДИЛОВА: Але, можливо, тому стала більш плідною робота парламенту за кількістю законопроектів, тому що менше дискусій в парламенті. Зараз скільки представників меншості в сесійній залі перебуває, наскільки, справді, відбуваються ці дискусії чи голосування відбувається за змахом руки?
Володимир КАПЛІЄНКО: Я не знаю, про який змах руки Ви говорите. Я, коли був членом БЮТ,змах руки був з іншого боку.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, змахи рук.
Володимир КАПЛІЄНКО: Мова йде про наступне. Я не сприймаю Ваш закид про те, що деякі депутати на сьогодні знаходяться в залі, мова йде про БЮТ, я чітко розумію цих людей, весь той тягар, який лежить на їх плечах, що вони борються зараз за свою лідерку і це потребує уваги. Але при цьому треба не забувати, що треба працювати в парламенті. Наскільки я пам’ятаю, Іван Григорович Кириленко на погоджувальній раді наголосив офіційно, що вони будуть захищати Юлію Тимошенко в суді, але в залі буде знаходитись необхідна кількість депутатів. Але цього ж немає. Дуже хотілося б, щоб вони включилися в роботу. Але чітко розумію, чому це відбувається. На превеликий жаль, сьогодні є така політична складова. Щодо активності депутатів, які є в більшості, я запевняю Вас, що є депутати, які іноді в наших приватних розмовах не поділяють стовідсоткового чорно-білого ставлення до прийняття тих чи інших законопроектів. Кожен законопроект потребує ретельного обговорення. Тому депутатська група «Реформи заради майбутнього» не повсякчасно голосує за розгляд законопроектів за скороченою процедурою. Наприклад, сьогодні, коли ми розглядали законопроект щодо ліквідації пільг, ми підтримали його внесення, підтримали його голосування в першому турі, але я вийшов на трибуну, як представник депутатської фракції, і чітко висловив нашу позицію, що ми, за будь-яких обставин, за цей законопроект голосувати в другому читанні не будемо, якщо не буде вилучено 2-гий розділ. Це той розділ, на який посилаються сьогодні всі, щодо 16-ти законів, в які вносяться зміни на заміну діючого законодавства на рішення Кабміну в частині якості, кількості та своєчасності надання тих чи інших пільг. Зате ми голосували та чітко визначили позицію щодо першої частини, коли дійсно Україна стоїть сьогодні на колінах, коли ми повинні відшкодувати за європейськими судами 140 млрд. грн. Для нас це колапс. Треба виходити з цієї ситуації. І не можна займати такої позиції, що або чорне, або біле. Треба знайти компроміс. Процедура і регламент Верховної Ради для того і були прописані в декілька етапів прийняття законів, щоб можна було внести якісь зміни.

Юлія ДИЛОВА: Наскільки я пам’ятаю, коли в липні голосувалася пенсійна реформа в першому читанні, Ви також голосували в першому читанні? Саме Ви голосували?
Володимир КАПЛІЄНКО: В першому читанні голосувала не вся група. Я не голосував ні в першому, ні в другому читанні.

Юлія ДИЛОВА: Але 15 депутатів з Вашої групи голосували.
Володимир КАПЛІЄНКО: То їх особисте переконання.

Юлія ДИЛОВА: Так, можливо, також з цієї позиції, що вона буде змінена від другого до третього читання. Особливих змін не відбулося в законопроекті, і закон ухвалений за допомогою депутатської групи «Реформи заради майбутнього». Це може статися і з цим законопроектом.
Володимир КАПЛІЄНКО: Лише частково. Я сподіваюся, що група не поміняє своє ставлення. Я голосувати за незмінений проект закону без другої частини, тобто за те, щоб скасувати пільги та передати право їх нарахування Кабміну, не буду. Але за першу частину з великим задоволенням проголосую, якщо вона буде окремо винесена. Сьогодні ми про це наголосили. Моя позиція не міняється. Я і мої колеги мають деякі ідеологічні переконання. Їх міняти не можна.

Юлія ДИЛОВА: Коли створювалася група «Реформи заради майбутнього», Ви в одному з інтерв’ю сказали: «В нашій групі депутати, які об’єдналися заради досягнення спільної мети. Законодавча мета – провести реформи за 5-ма напрямками: в земельній та освітній сфері, галузі ЖКГ, системі енергозбереження та соціального захисту, насамперед, у пенсійній сфері. Це те, чого нині Україна потребує найбільше.» Ваша мета здійснюється?
Володимир КАПЛІЄНКО: Щодо земельної реформи в парламентській залі та взагалі в Україні існує лише два погляди на це. Зареєстровані погляди на земельну реформу. Це законопроект Каплієнко та Задирко, членів нашої депутатської групи, щодо концепції земельної реформи. І лише через півтора місяці внесений урядовий законопроект щодо земельної реформи. Наш законопроект, на наш погляд, набагато ширший, більш соціальний. Якщо стане питання, то ми будемо захищати його «до останнього патрону».

Юлія ДИЛОВА: Як Ви гадаєте, вдасться Вам його захистити, якщо є поряд урядовий законопроект?
Володимир КАПЛІЄНКО: Або треба вносити зміни до урядового законопроекту, або захищати свій. Якщо в урядовому законопроекті прибереться лише один припис, який надає можливість українську землю брати під заставу, в тому числі і в закордонні банки, і за рахунок цього отримувати кредити, і надає можливість в судовому розгляді прийняти рішення щодо відокремлення землі на користь тих, хто надав цей кредит, у разі невиконання кредитного зобов’язання, то фактично це прихований продаж землі іноземцям. Така норма існує в урядовому законопроекті і за цю норму особисто я не проголосую ніколи.

Юлія ДИЛОВА: Це єдине зауваження?
Володимир КАПЛІЄНКО: По суті, у решті ми дуже схожі. Єдине, що різні ставлення до Земельного фонду, Земельного банку, до державного органу, який упорядковує чи веде контроль, різні ставлення щодо можливості та стану впливу територіальних громад, щодо сільгоспкооперацій. Урядовий проект до сьогоднішнього дня так і не вирішив питання, в який же спосіб існує ця сільгоспкооперація. Мова йде про те, що не можна прирівнювати людей, які купили собі тракторець на обробку свого паю землі до тих підприємців, які надають послуги і, відповідно, повинні сплачувати податки та мати відповідні ліцензії чи допуски з боку держави. Така сільгоспкооперація обговорюється всіма, але ніхто до сьогодні не хоче вирішити це питання. Ми також його там вирішуємо.

Юлія ДИЛОВА: Але фактично у Вас єдине таке серйозне зауваження щодо продажу землі?
Володимир КАПЛІЄНКО: Щодо дуже серйозного зауваження то воно принципове. Його для нас подолати не можна. Або ми вносимо зміни, або ми голосуємо проти цього закону.

Юлія ДИЛОВА: Інші реформи. Ви казали, що Ви не задоволені пенсійною реформою. Мета була провести реформи за 5-ма напрямками. Щось відбулося?
Володимир КАПЛІЄНКО: Давайте розділимо відповідь на дві частини. Перша – це законодавчі ініціативи, які вносяться нами, як суб’єктами законодавчої ініціативи, а інша – це формування суспільної або партійної точки зору. Всі 5 концептів, безумовно, відпрацьовані в системі партії «Народна влада», членом якої я є. На сьогодні при формуванні лівиці – об’єднанні 12 партій, я думаю, що щонайменше буде 8 по лівому фронту, окрім комуністів. Ми їх сюди не запрошували. По всім цим питанням висказана, задекларована та опублікована наша конкретна концепція, в який спосіб ми це бачимо. Чи можна на сьогодні вирішити питання щодо ЖКГ? Я направив свої зауваження та пропозиції до профільного міністерства. Я не знаю, чи буде воно використано. Але зробити закон, використовуючи той майданчик, на якому ми працюємо, єдиний по формуванню ЖКГ, сьогодні ніхто не візьметься. Це дуже серйозна проблема, яка не вирішується одним законом.

Юлія ДИЛОВА: Тобто Ви собі ставили нездійснені мрії в межах депутатської групи?
Володимир КАПЛІЄНКО: Ні. Вони здійсненні. Ми впливаємо на ці процеси. По кожному з 5-ти ми розпочали дії. Єдине, що по земельному питанню, якщо казати виключно по законодавчій ініціативі, ми внесли свої пропозиції по пенсійній реформі. Мало того, висвітили свою позицію дуже чітко, і Сергію Тигипко ми переслали свої пропозиції на 25 аркушах, що треба переробити в цій пенсійній системі. Зареєстрували свої поправки до 2-го читання, висловили позиції на круглих столах. Що ще може зробити депутат, в даному випадку?

Юлія ДИЛОВА: Ваш колега з фракції Іван Плющ сказав, що депутатська група буде підтримувати реформи уряду. Він заявив: «Хочу сказати, що ми будемо підтримувати реформи уряду. Кабмін має виключне право і можливість провести реформи. А ми не повинні цього ламати». Ви вважаєте чинну владу реформаторською?
Володимир КАПЛІЄНКО: Вважаю. Те, що робить сьогоднішня влада – це набагато краще, ніж те, що було до того.

Юлія ДИЛОВА: А якщо не порівнювати чи порівнювати з кращим?
Володимир КАПЛІЄНКО: Вважаю. І вважаю себе професійним проектним менеджером. Це дисципліна, яка спрямовує зусилля менеджерів на порушення статусу-кво діючої системи. Україна на сьогодні нагадує в деяких питаннях «болото». Є якась система, яка існувала за радянських часів. Ми її сприйняли, в ній живемо і нібито не хочемо нічого міняти. Нам і так добре. Не добре, тому що ми, як поламаний літак, падаємо вниз. Треба щось міняти. Ми підтримали свого часу реформаторський курс діючої влади. Я кажу виключно про президента України, який веде ці реформи. Але реформи не можуть існувати виключно заради реформ. Треба,щ об якість цих реформ була чіткою. Щоб команда, яка працює над певною реформою, досягала своєї мети, яка була намальована з самого початку.

Юлія ДИЛОВА: Скоро буде два роки президентства Віктора Януковича. А які реформи вдалося реалізувати, щоб вважати його президентом-реформатором? Якісні вдалі реформи, на Вашу думку.
Володимир КАПЛІЄНКО: Давайте порахуємо. Вважаю, що адміністративна реформа, в принципі, була непоганою та реальною. Вона не завершена, але поки що вона виглядає невдало. Тому що нічого, крім скорочення, ми не знайшли, тому що не було єдиного центру прийняття рішення, коли функціональні обов’язки під посаду, а не навпаки. Щодо судової реформи я не підтримую тезу, що ця реформа – блискуча. Вона на сьогодні призвела до колапсу, в тому числі в системі судової влади. Якщо казати про освітню реформу, то ми її не проводили, на превеликий жаль. Заміна іспитів на іншу систему оцінювання знань, говорильня щодо російської мови чи будь-якого іншого мовного процесу – це не системна реформа. Система освіти потребує зовсім іншого: єдиного центру підпорядкування, відсутності розпорошення, реального приєднання до Болонського процесу. Де ті китайці, про яких всі говорили. Чому вони не тут? Їх немає. Тому що український диплом не котирується високо. Люди їдуть за кордон для того, щоб отримати відповідну освіту. Якщо говорити про систему пенсійної реформи, я вважаю, що в подальшому ми обов’язково побачимо внесення змін до цієї пенсійної реформи. Не може бути так, щоб вона була остаточно прийнята в тому варіанті, як є. Я впевнений та заспокоюю своїх близьких та колег, які зараз виходять на пенсію, моїх друзів – міліціонерів, які працюють операми та масово хочуть звільнятися, тому що немає жодних перспектив. Почекайте 3-4 місяці. Здоровий глузд все ж таки візьме гору в українців, вони ж не будуть мовчати.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, є якась вдала?
Володимир КАПЛІЄНКО: Земельна реформа, якщо вона вдасться. Якщо буде виправлене назване суттєве зауваження, то земельна реформа буде добра. Вона відкриє перспективи для України. Реформа в сфері промисловості чи реформа в сфері системи керування Державним бюджетом та система керування проектами. Я вважаю, що то є позитивний зиск. Цей позитивний результат був реалізований, чого не було раніше. Хоча в 2007-му році відповідні пропозиції щодо проектного керування в країні, в тому числі в системі державних фінансів, Юлія Володимирівна Тимошенко отримувала. Я не думаю, що від неї залежало, чому це не було реалізовано.

Юлія ДИЛОВА: Ви сказали, що вважаєте владу реформаторською, але дуже складно Вам згадати повністю якусь вдалу реформу «на п’ятірку». Як співвіднести це?
Володимир КАПЛІЄНКО: Реформу не можна провести так швидко. Наприклад, Євро-2012. Чи можна це вважати реформою?

Юлія ДИЛОВА: Ні. В чому тут реформа?
Володимир КАПЛІЄНКО: Я Вам хочу нагадати, що Україна ледве не втратила перспективу участі в Євро-2012 за рахунок того, що за 2 роки не було зроблено нічого. Крім балакнечі. Це є зміна в системі керування конкретними державними проектами. Воно дійсно пішло по всіх боках. Це правильно. Ми, наприклад, ще надаємо пропозиції щодо проведення реформи в системі підготовки державних службовців. То теж буде реформа.

Юлія ДИЛОВА: Можливо, буде.
Володимир КАПЛІЄНКО: Чому? Відповідний закон прийнятий. Цей закон можна вважати реформаторським, тому що зовсім інше ставлення до «государєва ока» в системі державного керування. Воно повинно з’явитися, щоб не було того, що ми бачимо сьогодні.

Юлія ДИЛОВА: Коли воно з’явиться, тоді ми будемо говорити, що реформа відбулася.
Володимир КАПЛІЄНКО: Я ж не був постійно таким, як сьогодні. Ви також. Колись Ви були маленькою дівчинкою, але пройшов час і відповідні умови склали Вас у чарівну жінку, яку я бачу перед собою. Так і в державі. Не можна за півроку, за рік чи навіть за 5 років зробити системні реформи, яких потребує Україна. Україна потребує зміни системи соціально-економічних відносин.

Юлія ДИЛОВА: Скільки треба років?
Володимир КАПЛІЄНКО: Я думаю, десять. Я заявляв так з самого початку. Для того, щоб змінити таку систему, треба десять років наполегливої праці.

Юлія ДИЛОВА: Тільки через 10 років ми побачимо перші результати?
Володимир КАПЛІЄНКО: Ні, перші результати будуть набагато раніше. Наприклад, Євро-2012 Ви побачите в 2012 році. Або початок позитивних реформувань землі Ви побачите, я впевнений, вже з початку наступного року. Зроблена спроба реформування в системі земельних відносин - спроба навести порядок в системі обліку землі. Щодо введення того ж кадастру. Чому за 20 років ніхто не спромігся цього зробити? Чому лише сьогодні це пішло?

Юлія ДИЛОВА: Нове виборче законодавство, новий виборчий закон буде реформаторський?
Володимир КАПЛІЄНКО: Я не знаю, про який новий виборчий закон Ви кажете.

Юлія ДИЛОВА: Про законопроект, який буде пропонувати уряд.
Володимир КАПЛІЄНКО: Є «риба» законопроекту, яка опублікована на профільному сайті Мінюсту. Він незареєстрований як офіційний. Наскільки мені відомо, в Європі не дуже добре ставляться до пропозицій, які стосуються мажоритарної чи напівмажоритарної системи виборів та підвищення прохідного бар’єру. Яким він буде, я не знаю. Але я впевнений, що він не буде дорівнюватися 5%. Я думаю, що він буде 4-4,5%. Що підтримає зала –подивимося. Я не поділяю точки зору щодо мажоритарної системи виборів. Тому що вважаю її застарілою. Ми вже через це пройшли, набили шишок і знаємо, що вона не є позитивною, демократичною та прозорою. Яке буде виборче законодавство, невідомо. Але на сьогодні є альтернатива, біля якої об’єдналися 72 політичних партії. Це альтернатива законопроекту Задирко- Каплієнка щодо виборчої системи. Ми взяли за зразок польську систему виборчого законодавства і внесли його на розгляд у ВР України ще півтора роки тому. За останні 3 місяці було проведено низку круглих столів, до яких приєдналися всі політичні партії, які сьогодні називаються опозицією. Тобто ті прагматичні, нормальні, політичні структури, які хочуть бачити майбутнє країни якомога прозорішим. Серед них є Наша Україна-Народна Самооборона, БЮТ, ліві партії - всі без винятку. Єдине, що там нема КПУ. Це наша пропозиція і вона буде розглядатися в парламенті на 100%. Тому що цей законопроект вже зареєстрований.

Юлія ДИЛОВА: Розглядатися буде, але з яким результатом?
Володимир КАПЛІЄНКО: Ми будемо займати позицію на підтримку власного законопроекту. Я не знаю, яка буде перспектива, але краща перспектива - не міняти взагалі нічого. Тому що пропорційна система виборчого законодавства набагато краща, ніж 50 на 50, яка можливо буде запропонована. Треба трохи відкоригувати. Наприклад, ввести систему формування списків. Тобто позачерговості цих депутатів, які там є. Якщо депутат невідомий, ніким не підтримується, то нехай він займає 450-ту позицію. Тоді що робити з тими партійними діячами, які будують партію, але не є відомими особами. З одного боку, треба, щоб людину підтримували, щоб він був відомою особою, з’являвся у ЗМІ, телебаченні, робив гучні заяви, дотримувався інтересів якоїсь територіальної громади. А з іншого боку, хто ж тоді партію будує. Тобто є такий невеликий прошарок, 10-15 осіб, в кожній політичній структурі, які не можуть пройти не по спискам. Але їм дуже треба бути в такій системі. Я би хотів, щоб виборче законодавство було максимально просте, прозоре з мінімальним прохідним бар’єром. Я би взагалі бар’єр прибрав. Набрав ти на одного депутата голосів і хай так. Чим більше буде диверсифікований парламент не за партійною належністю, а за належністю здорового глузду, коли людина не буде підпорядковуватися помахом руки, а буде керуватися лише своїм розумом і доцільністю з боку громадянина України, тоді парламент буде набагато живішим. Він буде дійсно захищати набагато краще в якісний спосіб інтереси громадян України.

Юлія ДИЛОВА: Вибори парламентські відбулися 2007 році і там цілий ряд депутатів розпочинали ВР цього скликання в одній політичній силі, а зараз вони - в інший. Невиключно, що завершать вони ще в іншій, це не є небезпекою? Він цього треба убезпечити виборця, який голосував за народного депутата із фракції А, а він потім виявився в фракції Б, яка зовсім інші політичні погляди має.
Володимир КАПЛІЄНКО: Змінювати ідеологічне переконання, я думаю, що це недалека позиція. Але що робити в тому випадку, коли політична партія міняє своє ідеологічне переконання чи гасло, з яким вона йшла. Це до речі стосується мене і народного депутата Задирко. Ми як прийшли від БЮТ лівоцентристами, такими ми і залишилися. Якщо Ви побачити всю нашу риторику, включаючи виступи з парламентської трибуни, то вона не помінялась. Якщо говорити в теоретичному випадку, то безумовно, треба ставити крапку, щоб не було міграції. Але треба, щоб було забезпечене дотримання своєї виборчої програми виборчими партіями. На сьогодні, якщо зробити аналіз то Ви побачите, що гасло продовж виборчої компанії всі скрізь ліві. А коли приходять до влади то з’ясовується, що всі ми - ліберали. Це не правильно. Я прийшов в політику в 2003 році після виборів 2002 року. Коли на нашому участку голосували на місцевих виборах за людину, віддали голоси всі мої друзі, а з’ясувалося, що жодного голосу. То в якій країні ми живемо?

Юлія ДИЛОВА: Це, мабуть, проблема нас виборців.
Володимир КАПЛІЄНКО: Це питання культури.

Юлія ДИЛОВА: Анна, Киев. Вы пришли в парламент в какой партии? От БЮТа. Если бы Вы немного подумали, то Вы бы положили свой мандат, ушли с парламента. И за парламентом создавали бы партию «Украины майбутнього». А так Вы и Ваш Олейник просто превратились в «тушки».
Володимир КАПЛІЄНКО: Я жодного відношення до пана Олійника не маю. Ми створили свою партію в 2009 році. Вона називається «Народна влада» на чолі з Вінським. Ми пішли з табору БЮТу в той час коли Юлія Володимирівна була в розквіті своєї влади. Вона була при владі ще фактично рік. Тоді нам було тяжко, коли нас звинуватили в тому, що ми ніколи не робили. По політичним проектам я підтримую Вас лише в тому, що якщо депутат, який знаходиться в парламенті, вирішив створити свою партію, якщо Ви говорите про Олійника, то на це його право. Ніхто його не може переконати, що цього робити не можна.
СЛУХАЧКА: Вікторія, Київ. Я чула, що група, яку Ви називаєте «реформи заради майбутнього» взагалі в парламенті її називають «реформи заради грошей». Ваша група голосує за всі проекти, які є негативними для українського народу. Ви розумієте, що українці після реформи проведеної паном Януковичем будуть циганами, без своєї землі. і Ви щось нам розказуєте. Соромно Вас слухати.
Володимир КАПЛІЄНКО: Мені шкода, що Ви так думаєте. Ви помрете і я також. Кожен з нас постане перед Богом. Вам буде буде соромно за те, що Ви зараз говорили. Ви говорите те , що не відповідає дійсності.

Юлія ДИЛОВА: Чому нема підтримки реформи в суспільстві?
СЛУХАЧКА: Громадянин депутат входить до групи з дуже цікавою назвою «Реформи заради майбутнього», однак в мене склалась думку, що коли всі обіцяні реформи будуть проведені, то якраз майбутнього в мене вже і не буде. Пенсійний вік збільшують, землю продають. Реформа може бути складною та непопулярною. Але якщо людині пояснюють, що потім буде краще, то розумна людина буде це підтримувати.
Володимир КАПЛІЄНКО: Якщо ми замість тог о, щоб такі питання задавати, хоча б почитали концепцію земельної реформи, які ми внесли, я думаю, що таких би питань не було. Реформа, сама по собі, спрямовується лише на захист інтересів громадян. Я вважаю, що земля кимось приймається як товар задля того, щоб її продавати, то це хибна думка. Ми вважаємо,що земля повинна народжувати ковбасу, хліб. Все те, що ми їмо і що ми експортуємо. Безумовно, через систему переробки. Але якщо ми не будемо боротися за свої права через мляву позицію по тим питанням, які продавлюються, навіть в даному випадку більшістю, якщо земля стане товаром через систему перепродажу комерційних банків і в нас буде ситуація, яка сталася в Литві, в якій є мораторій на 7 років на продаж землі, хоча всім відомо, що землі в Литві вже нема. За півроку вона належить чотирьом фінансовим групам, які знаходяться в Цюріху. Чому? Через таку саму систему перепродажу закладеного майна. Треба за це боротися, а не просто когось критикувати. Навіть представники меншості, які сьогодні в парламенті, фактично не борються за законодавчі ініціативи.

Юлія ДИЛОВА: А як їм боротися?
Володимир КАПЛІЄНКО: Як і я. У мене була своя позиція по пенсійній реформі. Я сказав твердо ні. Я голосував проти.

Юлія ДИЛОВА: І що?
Володимир КАПЛІЄНКО: Я вніс 25 правок. Добився, що дві були прийняті. Я борюся. Я виступаю по цьому питанні. Я хочу переконати своїх колег. Треба переконувати. Верховна Рада України – це колегіальний орган, в якому все приймається через переконання.

Юлія ДИЛОВА: Ви впевнені ,що зараз це так? Чи Ви говорите про ідеальний парламент? Ви ж самі говорите , що Вам потім колеги в кулуарах кажуть, що вони не дуже підтримують таке ухвалення законопроектів, але в сесійній залі роблять все так, як треба.
Володимир КАПЛІЄНКО: Це багатогранний процес. Все відбувається не так просто. Я кажу Вам, як практик, який знаходиться зараз в цьому середовищі. Я говорю як людина, яка бореться кожного дня. В мене нема вихідних. Я працює в секретаріаті зі своєю командою. Ми постійно працюємо над законодавчими ініціативами, тому що я дуже хочу, щоб Україна була квітучою країною. Єдине, коли ти один, то це тяжко. Треба переконати всіх решта. Якщо хтось з чимось незгодний, то виходьте. Давайте говорити про громадські об’єднання. В мене є громадська організація – Благодійний фонд «Інститут соціальних проектів», які спрямовують свої зусилля для українців і в ім’я України. Я відкрив філію в Нью-Йорку, в Празі. Я буду відкривати філію в Відні. Я збираю гроші для дітей України. Я розумію, що навіть моя законодавча ініціатива нічого не дає в парламенті для дітей, коли ти приїжджаєш в дитячий будинок, а їм їсти нічого. Треба, щоб хтось дав, а не говорив про це. Дайте комусь реальну руку підтримки, тоді все зміниться. Не треба судити – треба робити.
СЛУХАЧ: Сергей, Херсон. Я не являюсь сторонником Тимошенко, но тем не менее, предыдущие две женщины, которые исчернили, они правильно сказали, положите свои мандаты и уходите, отдавайте партии. А на их место придут те, кто пришли действительно и поддерживают идеологию этих партий. А Вы просто зашли сюда и просто стоите, зарабатываете свои деньги, рассказываете нам. Вы думаете, что мы дурнее Вас.

Юлія ДИЛОВА: Вже вдруге Вам пропонують покласти мандат.
Володимир КАПЛІЄНКО: Мені не зрозуміло чому. Щоб мені не говорили, я всі свої рішення, які приймаю в парламенті, приймаю виключно через ідеологічне переконання. Бог - мені свідок. Я грошей за формування коаліції не отримував і від будь-яких пропозицій відмовлявся. Мені дуже шкода, коли люди так кажуть. Не треба мірити по собі. Щодо фінансування чи моєї заробітної плати, то я на депутатській діяльності лише втратив. Тому що до того часу я займався викладацькою діяльністю, я - автор тренінгу «Чотири кроки до успіху», і в своєму колі доволі відомий. Я заробляв набагато більше. Ніхто мене не клював і не казав про те, що треба мені класти мандат чи ні. Я сприймаю це лише через призму того, що якщо мені Бог дав право і велике щастя попасти до парламенту, то варто просто додати своїх зусиль і використовувати свої руки і те, що тобі дали від народження для того, щоб досягнути своєї мети. В мене мета - Україна. Я навіть на своєму сайті пишу, що я живу в православній країні, вірю в Бога та в Україну.

Юлія ДИЛОВА: Ви в парламенті можете зробити більше для України ніж за межами парламенту?
Володимир КАПЛІЄНКО: А що я можу зробити за межами? В 2003 році, коли я зрозумів, що людина, за яку ми голосували не отримала жодного голосу. Хтось підтасував результати цих виборів, то на що я можу впливати. Що я можу зробити, якщо наприклад мої батьки сидять в переході та просять милостиню? Я можу піти працювати і допомагати їм. Але чи можу я вплинути на систему прийняття державних рішень, щоб вони не попали до такої жахливої ситуації. Тоді я зрозумів, що я не можу, якщо буду знаходитися поза межею.

Юлія ДИЛОВА: А Ви зараз вплинули на систему ухвалення?
Володимир КАПЛІЄНКО: Впливаю кожного дня. Дуже багато рішень в парламенті прийнято також через те, що є наполеглива думка деяких депутатів або груп. Когось ми переконуємо, когось – ні. Ми працюємо постійно в процесі.
СЛУХАЧ: Яке право Ви маєте називатись депутатом? Про яку ідеологію Ви говорите? В зрадників нема ідеології.
СЛУХАЧ: Володимир Олексіювич. Був працюючим пенсіонером до 29 серпня цього року. Судова влада виграла в мене і в таких, як я, по перерахунку пенсії. Буда одна надія - взяття 2009 року за базовий при перерахунку, але і цю надію спалили реформатори в першу неділю після відпочинку. Невже це назавжди? Де реформи заради майбутнього?
Володимир КАПЛІЄНКО: Почекайте 3-4 місяці, я впевнений, що ця норма буде повернута. Я впевнений, що в Україні знайдеться здоровий глузд і президент України, і парламентська команда зрозуміє про те, що є речі, які треба робити в інший спосіб.

Юлія ДИЛОВА: Член фракції «НУ-НС» В’ячеслав Кириленко повідомив, що опозиція, комітет Опору диктатурі вже напрацьовує ряд дій на випадок засудження лідера партії Батьківщина Юлії Тимошенко. Вироку суду очікують до 15 вересня. Як може вплинути це на роботу Верховної Ради України? Можуть бути якісь радикальні дії опозиції?
Володимир КАПЛІЄНКО: Я дуже б не хотів коментувати такі питання. Тому що вони для мене належать до зони інтимних. Тим бльіше, що стосується Юлії Тимошенко, з якою я пройшов в парламент. Можу сказати, що я не коментую подібних питань, навіть якщо до мене звертаються якісь закордонні представники. Єдине можу сказати, що якщо опозиція, на сьогодні меншість, здатна використовувати такий інформаційний повід для того, щоб зрушити з місця на свій погляд, то вони повинні цим користатись. Але те, що я бачу, це повна безхребетність в цьому питанні. Я задав питання: де Ваші активні дії? В мене в БЮТі є друзі. Мені шкода лідерку, за яку не можуть заступитися її колеги. Єдине, політичні гасла і стоїть 4-5 наметів. Це нормально. Але цього замало. Хто за це боліє, то я бачу, що це Андрій Кожем’якін, Іван Кириленко. Які дійсно, опустивши очі на погоджувальних радах, кажуть, що давайте знайдемо порозуміння в цьому питанні. Щодо коментування, до мене звернувся московський кореспондент місяць тому: «що Ви думаєте взагалі про політичні процеси, які лунають на сьогоднішній день?» Я сказав, що не можна таких речей робити. Тому що це такий сундучок, який відкриється і ніколи не закриється. Тому що ті, хто карають сьогодні, вони також можуть бути покарані в подальшому. Не можна судити людину за якісь політичні рішення.

Просмотров: 404

Дата: Воскресенье, 18 Сентября 2011